"Феррарі" (Ferrari), італійська компанія, що спеціалізується на випуску гоночних та елітних автомобілів. З 1989 року є дочірньою компанією концерну "ФІАТ". Штаб-квартира знаходиться у Маранелло.
Компанія (початкова назва її була Auto Avio Costruzioni) була заснована в 1939 знаменитим гонщиком та випробувачем автомобілів "Альфа-Ромео" Енцо Феррарі. Спочатку вона виготовляла різне обладнання для автомобілів. Зроблені компанією автомобілі випускалися під маркою Альфа-Ромео. З цією компанією у Феррарі був договір. Перший автомобіль, що вже носив власне ім'я "Феррарі" з'явився в 1946. Це була модель Ferrari 125, з потужним 12-циліндровим алюмінієвим двигуном, покликана втілити в життя мрію її творця: надати звичайному дорожньому автомобілю якості гоночного без обмеження комфортності. Як торговельна марка фірми Енцо Феррарі обрав жеребця, що скаче, на жовтому тлі.
До кінця 1947 року існували вже дві модифікації двигуна "Феррарі", а його робочий об'єм виріс у моделі 166 до 1995 см . Наступного року власна команда "Феррарі" вперше здобула перемогу у перегонах Мілле-Мілья та Тарга-Флоріо. 1949 приніс команді і новий тріумф у тих же змаганнях, а трохи пізніше перемогу в гонці "24 години Ле-Мана".
У 1951 році з'являється етапна модель 340 America з двигуном, спочатку розробленим для Ferrari GT з робочим об'ємом 4,1 літра. У 1953 році ця ж машина оснащується двигуном об'ємом 4,5 літра і отримує нове ім'я – 375 America. У тому ж році "Феррарі" представляє 250 Europa з трилітровим двигуном.
Загалом до початку 1954 року Енцо Феррарі випустив близько 200 своїх машин в ексклюзивно-дорожньому варіанті та 250 гоночних моделей. Створюючи свої дорожні автомобілі, Феррарі звертався до різних дизайнерських компаній, роблячи свої моделі несхожими одна на одну. Але модель 250 GT 1954 року започаткувала багаторічну і плідну співпрацю з компанією "Пінінфаріна", яка якнайкраще підлаштувала свої кузови до нових короткобазних шасі, у яких провідна задня вісь була підвішена на пружинах.
Вже модель 250 GT випустили не тільки як купе, а й кабріолет, а 250GT California, що з'явилася в 1959 році, вироблялася на замовлення, - яскравий зразок відкритої моделі 250 GT спортивного типу. У 1958 "Пінінфаріна" створила для моделі 250 GT кузова специфічно незграбної форми: ці автомобілі, оснащені 12-циліндровим двигуном, і зовні справляли враження величезної потужності, ідеально слухняної будь-яким бажанням своїх власників.
Моделі 375 America і яка змінила її в 1956 410 Super America (їх було випущено всього 14) призначалися для "сильних світу цього": їх дизайн навівав відчуття сили та впевненості у собі.
З 1957 по 1962 рік випускався видозмінений "Феррарі 250 GT California" із хижо загостреним профілем та знімним дахом. Свою першу перемогу ця машина здобула у гонках Tourist Trophy 1960 року на трасі Гудвуд.
"Феррарі" належать найбільш запам'ятовуються машини 60-х років нашого століття: 250GT в 1960 був перетворений на фастбек 250GTE з кузовом "2+2", елегантний і популярний, на базі якого в 1964 був створений 330GT "2+2" з чотирилітровим мотором і оригінальними фарами, що "косять". Неперевершеною залишилася жіночно-витончена, стрімка Berlinetta Lusso 1962 року, що розвиває швидкість понад 225 км/год. На зміну 330GT "2+2" в 1967 прийшла 365GT "2+2" з задньою підвіскою, що самобалансується, і підсилювачем рульового управління. У 1971 її змінила більш строга відповідно до духу часу 365GT4.
У 1966 фірма розробила новий V-подібний двигун, що веде свій початок від гоночних моторів: 12-циліндровий, чотирикулачковий, з двома розподільчими валами в кожній головці циліндрів, системою мастила з сухим картером, що забезпечив високий крутний момент і гнучкість, що мав потужність 300 л.с.
У 1968 "Феррарі" випустила легендарну Daytona, або 365GTB/4, з переднім розташуванням 4,4-літрового V-подібного 12-циліндрового двигуна, потужністю 352 к.с., що розвиває надшвидкість - 282 км/год. Ця модель, зовні стримана і функціональна, є найшвидшою у світі машиною і, безумовно, рекламна оцінка її як "найкращої у світі" не така вже й далека від істини.
На початку 1970-х років з'явилася модель "Dino", названа на честь померлого сина Коммендаторе, з центрально розташованим двигуном виробництва ФІАТ-V-подібним 6-циліндровим; модель випускалася і у 8-циліндровому варіанті, але 6-циліндрова модель вважається класичною. У свій час "Dino" була фактично окремою маркою. Автомобіль "Dino-206GТ" випускався з 1967 року з двигуном V6 (1987 см3 180 л. с. при 8000 об/хв; з 1969 року - "246 GT"-2418 см3, 195 л. с. . Точно такі ж, нетрадиційні для Ferrari мотори стояли на спортивному Fiat Dino.
Модель 365GT4, або Berlinetta Boxer, 1971 року випуску, мала багато характеристик гоночних автомобілів "Феррарі: її двигун робочим об'ємом 4,4 літра міг розвивати швидкість 275 км/год; розташований він був горизонтально посередині кузова, а коробка передач для більш раціонального використання внутрішнього об'єму кузова розташовувалась під мотором.Шассі також використовувало досвід гоночних машин: просторова трубчаста рама і сталеві панелі кузова.На базі Ferrari 308GT4 робилися елегантні моделі з кузовами "Пінінфаріна", оснащені V-подібними 8-циліндровими двигунами на початок 80-х.
Встановивши горизонтальний 12-циліндровий мотор Boxer гоночної моделі 512BB на Testarossa, компанія створила масивну важку машину, що відповідає найвимогливішим вимогам як спортсменів-гонщиків так і "відомих" клієнтів. Яскравий яскравий дизайн "Пінінфарін" ніс у собі квінтесенцію рекламного духу, причому його творець домагався не тільки зовнішнього ефекту: ребристі бічні повітроприймачі, що знайшли безліч наслідувачів, служили для подачі повітря в бічні радіатори, що замінили передній радіатор 512BB. Технічні показники моделі також були бездоганними: п'ятилітровий двигун Testarossa, з чотирма клапанами на циліндр, досягав потужності 390 к.с., а його максимальна швидкість - 274 км/год.
У 1987 році сам засновник компанії Енцо Феррарі очолив колектив конструкторів, які підготували модель F40, позначену як "сума зусиль компанії за роки її існування". Свій початок F40 веде від GTO 1984 року і, на перший погляд, має багато спільного з Ferrari 308GTB, проте має суттєві технічні нововведення: турбонаддув, V-подібний 8-циліндровий двигун поздовжнього (а не поперечного) розташування, встановлений на трубчастій рамі, посиленій несучими панелями з кевлару, суперпотужність 478 к.с. - все говорить про те, що колишньою залишилася лише конфігурація. Кузов цієї супермоделі виконаний із вуглеволокна та кевлару, а її тісний салон цілком відповідає спортивній сутності машини: у ній немає навіть механізму для регулювання сидінь. Вражаючі технічні характеристики і ніякого комфорту девіз 1118-кілограмової Ferrari F40: жорстка підвіска не поглинала дорожніх нерівностей, кермо відгукувалося на кожну вибоїну, а чудовий мотор демонстрував нескінченну міць. Вибагливий, нестримно енергійний та привабливий – таким стало останнє дітище засновника фірми.
Автомобілі компанії "Феррарі", яка з 1969 контролювалася ФІАТом, а з 1989 остаточно відійшла до корпорації, мають репутацію найдорожчих у світі. Кожен із них - це легенда.
Восени 1992 року в Парижі побачило світ високопотужне задньопривідне спортивне купе класичного компонування 456 GT/GTA. Дизайн - Pininfarina. GTA – березень 1996 (Женева). ASR, модернізовані кузов, підвіска та салон (4 місця) – березень 1998, Женева.
У травні 1994 року вийшов F355, спортивний автомобіль наступник 348 GTB/GTS. Найдешевша та найпопулярніша модель фірми. Дизайн - Pininfarina. Весною 1995 року з'явився Spider - кабріолет. Berlinetta - купе, GTS - купе зі знімним жорстким дахом, F1 - управління трансмісією на кшталт гоночного автомобіля. Припинення виробництва Berlinetta/Targa – літо 1997.
550 Maranello наступник Testarossa/512 виробляється на базі 456GT. Дизайн - Pininfarina. Дебют – 20 липня 1996 року.
Модель 360 Modena – наступник F355 Berlinetta. Дизайн - Pininfarina. Прем'єра відбулася у березні 1999 року у Женеві. Початок продажів – літо 1999.
На автосалоні в Парижі, який пройде у вересні 2003 р., італійська фірма Ferrari планує показати найпотужнішу в Європі серійну машину. Йдеться про спеціальну модель "Енцо Феррарі". Поява спеціальної моделі на честь знаменитого конструктора покликана нагадати автомобільному світу про передову конструкторську школу Ferrari, яка переконливо підтверджується видатними успіхами у Формулі-1. Двомісний спортивний автомобіль буде оснащений 12-циліндровим двигуном об'ємом 6 літрів та потужністю 650 л. с. Час розгону до 100 км/год становить лише 3,5 секунди, а один кілометр машина здатна подолати за 19 секунд. Максимальна швидкість "Енцо Феррарі" – понад 350 км/год. Дизайн автомобіля розробило відоме кузовне ательє Pininfarina. Модель "Енцо Феррарі" несе в собі риси болідів Формули-1 - обтічний корпус та вузький салон. Двері відчиняються вгору. Усі найважливіші функції керування, включаючи перемикання передач, винесені на кермо. Автомобіль оснащений 6-ступінчастою коробкою, зміна передач здійснюється за допомогою спеціальних клавіш на кермі. Передбачається, що буде випущено лише 349 автомобілів "Енцо Феррарі". Фірма запропонує їх своїм найвірнішим і найвідомішим клієнтам, природно, за попередніми заявками. Ціна автомобіля складе щонайменше 500 тисяч євро.
Веб-сайт:http://www.ferrari.com
Ви можете за телефоном: +38 067 799-84-98.
Повна контактна інформація у розділі "Контакти".
Повернутися на сторінку "Легенди брендів"